Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону
України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) викривач – це фізична особа,
яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про
можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших
порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у
зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою
діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених
законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності,
проходження служби чи навчання.
Згідно з п. 162 ч. 1 ст. 3
Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) викривач – це
фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною,
звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне
правопорушення до органу досудового розслідування.
Таким чином, викривачем може бути особа, яка
повідомила про:
1) корупційні та пов’язані з корупцією
кримінальні правопорушення, визначені у примітці ст. 45 Кримінального кодексу
України (далі – КК України);
2) пов’язані з корупцією адміністративні
правопорушення, визначені
главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП);
3) будь-які інші порушення Закону.
Правові підстави для набуття особою статусу
викривача
Відповідно до вимог абз. 20 ч. 1 ст. 1 та абз.
2 ч. 2 ст. 532 Закону особа вважається викривачем за сукупності
таких умов:
- здійснити повідомлення повинна фізична особа
(громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне
переконання, що інформація є достовірною;
- наведена у повідомленні інформація має
містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою
корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону,
які можуть бути перевірені;
- повідомлена особою інформація стала їй
відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською,
науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у
передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої
діяльності, проходження служби чи навчання.
Таким чином, у разі відсутності хоча б однієї
вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.
Враховуючи те, що правові та організаційні
засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок
застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення
наслідків корупційних правопорушень регулюються саме Законом, при встановленні,
чи набула особа статусу викривача, слід застосовувати вимоги, які містяться не
лише в п. 162 ч. 1 ст. 3 КПК України, але і в Законі.
Отже, викривачем у кримінальному провадженні
може бути фізична особа, яка при дотриманні сукупності вимог, визначених
Законом, звернулась із заявою (повідомленням) про корупційне кримінальне
правопорушення та/або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, до
органу досудового розслідування/прокурора з використанням будь-якого доступного
каналу для повідомлення.
Згідно із ч. 1 ст. 533 Закону
права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти
корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Так, наявність в особи переконання, що
інформація є достовірною – це суб’єктивне почуття впевненості особи у
правдивості повідомленої нею інформації про можливі факти вчинення іншою особою
корупційного або пов’язаного з корупцію правопорушення, іншого порушення
Закону, що базується на її життєвому/професійному досвіді, сукупній оцінці
об’єктивності джерела та змісту такої інформації, інших обставинах.
Достовірність інформації – це її властивість встановлювати реальну наявність фактичних
даних, що підтверджують можливе вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією
правопорушень, інших порушень Закону, а також суб’єктивне сприйняття інформації
такою, що відповідає дійсності та є правдивою.
Фактичні дані, наведені у повідомленні, мають
складатися з інформації про конкретні факти можливих корупційних або пов’язаних
з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Це, зокрема, можуть бути
відомості про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка
вчинила правопорушення, тощо.
Корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції,
вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено
кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (абз. 6 ч.
1 ст. 1 Закону).
Правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак
корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження,
вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено
кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову
відповідальність (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону).
Інші порушення Закону – це порушення встановлених Законом
вимог, заборон та обмежень, які не підпадають під корупційні або пов’язані з
корупцією правопорушення та за які особа може нести дисциплінарну та/або
цивільно-правову відповідальність.
З метою підтвердження факту, що інформація,
яку повідомляє особа, стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною,
господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання
або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для
початку такої діяльності, рекомендовано додавати до повідомлення відповідні
підтверджуючі документи.
Водночас, якщо особа повідомляє інформацію,
про яку вона дізналась із відкритих джерел (наприклад, з публічної частини
Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування), на неї не поширюватимуться права та
гарантії захисту викривача, оскільки така інформація є загальнодоступною.
Звертаємо увагу, що законодавство України
розрізняє заявників та викривачів. Різниця між ними полягає в тому, що будь-яка
фізична особа може повідомити про корупцію, якщо переконана, що відома їй
інформація є достовірною. Але за відсутності сукупності умов, визначених
Законом, фізична особа є заявником і на неї не поширюються права та гарантії
захисту викривача.
Варто зауважити, якщо у заяві (повідомленні)
особи наведена інформація про можливі факти вчинення корупційного кримінального
правопорушення та/або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією,
але орган досудового розслідування вніс відомості до ЄРДР про кримінальне
правопорушення за статтею (частиною статті) закону України про кримінальну
відповідальність, яке не є корупційним, особа не набуває прав та гарантій
викривача, але є заявником у відповідному кримінальному провадженні.
Права та гарантії захисту викривача, встановлені Законом
Згідно з ч. 1 ст. 533 Закону
права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти
корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Викривач має право:
- бути повідомленим про свої права та
обов’язки, передбачені Законом;
- подавати докази на підтвердження своєї
заяви;
- отримувати від уповноваженого
органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і
реєстрації;
- давати пояснення, свідчення або відмовитися
їх давати;
- на безоплатну правову допомогу у зв’язку із
захистом прав викривача;
- на конфіденційність;
- повідомляти про можливі факти корупційних
або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону без зазначення
відомостей про себе (анонімно);
- у разі загрози життю і здоров’ю на
забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову
від таких заходів;
- на відшкодування витрат у зв’язку із
захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи
як викривача, витрат на судовий збір;
- на винагороду у визначених законом випадках;
- на отримання психологічної допомоги;
- на звільнення від юридичної відповідальності
у визначених законом випадках;
- отримувати інформацію про стан та результати
розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
Викривач має
гарантії щодо:
- захисту трудових прав (викривача не може
бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної
відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним
заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні
на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів
впливу у зв’язку з повідомленням);
- виплати заробітку за час вимушеного прогулу
та грошових компенсацій за порушення його трудових прав (особливості гарантій
захисту трудових прав викривача викладено у Роз’ясненні Національного агентства
від 01.06.2022 № 8.);
-
поновлення порушених прав, передбачених ст. 534 Закону.
Для забезпечення
дотримання прав та гарантій захисту викривач може звернутися до:
- уповноваженого підрозділу (уповноваженої
особи) з питань запобігання та виявлення корупції (для здійснення заходів,
передбачених пп. 2, 3 ч. 1 та пп. 3 – 5 ч. 2 ст. 539 Закону);
- Національного агентства (для здійснення
заходів, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 11 та пп. 1 – 5 ч. 3 ст. 53 Закону);
- правоохоронних органів (для захисту життя,
житла, здоров’я та майна викривача, його близьких осіб у зв’язку зі здійсненням
повідомлення);
- центрів безоплатної правової допомоги (для
отримання безоплатної вторинної правової допомоги);
- суду (для захисту своїх порушених прав і
свобод).
Права та гарантії захисту викривачів
поширюються на близьких осіб викривача (близькими особами викривача є особи,
зазначені в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).
Підтвердження факту, що особа є викривачем
Наявність статусу викривача може
підтверджуватись документами про здійснення ним повідомлення.
Такими документами можуть бути копія:
- відповіді органу, юридичної особи публічного
права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву,
скаргу тощо) викривача;
- листа органу, юридичної особи публічного
права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати
попередньої перевірки повідомлення;
- повідомлення Національному агентству про
початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог ч. 9
ст. 214 КПК України);
- повідомлення Національному агентству про
участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з
корупцією (відповідно до вимог ч. 5 ст. 257 КУпАП).
Наведений перелік не є вичерпним, наявність
статусу викривача в особи у зв’язку із здійсненим нею повідомленням можуть
підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.
Так, згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та
перехідних положень» Закону № 1502-IX до початку роботи Порталу підтвердження
або не підтвердження статусу викривача здійснюється суб’єктом розгляду
повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією
правопорушень, інших порушень Закону протягом не більше десяти робочих днів з
дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
Як повідомити про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, інші порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»?
Сектор з
питань запобігання і виявлення корупції Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу
(Миколаївська та Одеська області) співпрацює
з особами, які повідомляють про можливі факти вчинення працівниками органу
корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону
України «Про запобігання корупції».
У разі коли Вам стали відомі можливі факти порушення
антикорупційного законодавства працівниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу
(Миколаївська та Одеська області), за наявності обґрунтованого
переконання, що інформація є достовірною, Ви можете повідомити за тел. (048) 705-40-02 (за умови особистого спілкування з антикорупційним уповноваженим)
або через скриньку для повідомлень про порушення вимог Закону України «Про
запобігання корупції», яка розміщена на І-му
поверсі приміщення Державної
екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська
області) (біля інформаційного стенду).
Інформація може надаватися також анонімно. Анонімне
повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства підлягатиме
розгляду, якщо зазначена в ньому інформація стосується конкретної особи,
містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Анонімне повідомлення не
може розглядатись як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення
громадян», а тому його надання не обумовлює обов'язкової підготовки відповіді
заявнику.
Надана Вами інформація використовуватиметься
керівництвом Державної екологічної інспекції
Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) як
підстава для прийняття рішення щодо необхідності проведення перевірки або
іншого реагування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Звертаємо Вашу увагу, що повідомлення завідомо
неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність передбачену
законодавством.