Конституція є основним законом країни, який гарантує кожному громадянину
права і свободи, а також визначає політичний устрій держави.
Річницю з дня прийняття Основного закону країни в Україні відзначають
щорічно, починаючи з 1996 року, 28 червня. Саме в цей день депутати парламенту
після 24-годинного безперервного засідання проголосували і ввели в дію
Конституцію України. За її ухвалення проголосували 315 парламентарів.
Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу.
Знаменитий Конституційний договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика
зі старшиною та козацтвом був опублікований ще в початку XVIII століття – в
1710 році. Документ встановлював права та обов’язки членів Війська
запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських
конституцій Нового часу. В силу конституція Орлика, однак, так і не вступила.
З розпадом Російської Імперії, Україна отримала шанс на незалежність, яку
спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону.
Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на
жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена
гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в
свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» –
установчий документ, в якому закладалися основи української державності. З
приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився.
Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 році. Лише розпад
Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону
і затвердити його у 1996 році.