Нормативно-правове обґрунтування.
З набранням
чинності постанови КМУ від 07.08.2013р. №748 «Про внесення змін та визнання
такими, що втратили чинність деяких постанов КМУ», було визначено категорії
власників відходів, які звільняються від одержання дозволів та лімітів на
відходи.
До них, зокрема,
належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об’єктів
утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови КМУ від
31.08.1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення,
оброблення та утилізації відходів».
При цьому
критерієм включення об’єкта утворення відходів до Реєстру є показник загального
утворення відходів (Пзув) який перевищує 1000 у.т.
Одночасно
встановлено, що власники відходів, у яких кількісний показник загального
утворення відходів менше 1000 у.т., звільняються від одержання дозволу на
відходи та подають щороку через дозвільні центри, центри надання
адміністративних послуг декларацію про відходи.
Згідно Закону
України «Про відходи» Декларація про відходи - документ, який подають
суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність
яких призводить виключно до утворення відходів, для
яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000.
Відповідно
до пункту «р» частини першої
статті 18 Закону України «Про відходи» Кабінетом Міністрів України 18
лютого 2016 р. №118 затверджено Порядок подання декларацій про відходи.
Критерієм за
яким визначається необхідність подання Декларації про відходи є Показник
загального утворення відходів, який розраховується за формулою:
Пзув = 5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4,
де М1, М2, М3,
М4 - маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених
за попередній рік.
Тобто, щоб
розрахувати показник загального утворення відходів, суб’єкту господарювання
необхідно підняти інформацію про утворення відходів за рік, що закінчився. Ця
інформація міститься у актах здачі відходів на утилізацію чи видалення, формі
первинного обліку відходів № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і
тари», звіті статистичного спостереження № 1 – відходи (річна) «Утворення та
поводження з відходами», тощо.
Підрахунок
обсягів утворення відходів, необхідно провести за класами небезпеки відходів
(для кожного класу небезпеки окремо).
ВАЖЛИВО!!! Єдиного документу, який встановлює клас
небезпеки для кожного найменування відходу в Україні не прийнято. Визначати
склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпеки
відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно
до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та
епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища повністю покладено на суб’єктів
господарської діяльності (згідно пункту «в» статті 17 Закону України «Про
відходи»).
Єдиним документом за яким можливо було визначити клас
небезпеки відходу був ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги поводження з
промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення»
(розділ 5), проте, зазначений документ втратив чинність (згідно рішення N 33
від 15.07.2014 Державної служби України з питань регуляторної політики та
розвитку підприємництва).
Підрахувавши
обсяги утворення відходів за класами небезпеки, проводиться розрахунок
показника загального утворення відходів.
У разі якщо показник загального утворення відходів від
50 до 1000 умовних одиниць, підприємству необхідно заповнювати та подавати
Декларацію про відходи.
Форма
Декларації про відходи затверджена Постановою Кабінету Міністрів № 118 від 18
лютого 2016 року «Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її
форми».
На першій
сторінці Декларації про відходи послідовно заповнюється загальна інформація про
підприємство, а саме: найменування суб’єкту господарювання; код згідно ЄДРПОУ;
код згідно КОАТУУ, юридична адреса, електронна пошта, телефон. Найменування
підприємства наводиться повністю відповідно до свідоцтва про державну
реєстрацію юридичної особи.
Далі
заповнюється Таблиця «Показник загального утворення відходів». В таблицю
вносяться обсяги утворення відходів І, ІІ, ІІІ, ІV класів небезпеки у тоннах та
значення показника загального утворення відходів окремо за звітній та поточний
роки.
Наступною
заповнюється Таблиця «Утворення та напрями передачі відходів».
Достовірність відомостей наведених у Декларації підтверджує керівник
підприємства проставляючи свій підпис та печатку, дату заповнення.
Декларація про відходи подається один раз на рік до 20
лютого року, що настає за звітним.
Згідно
постанови КМУ №118 від 18 лютого 2016 року подати Декларацію про відходи
можливо одним з наведених нижче способів:
1. Через центр
надання адміністративних послуг, який передає її далі до дозвільного органу;
2. Через
електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами
https://e-eco.gov.ua/.
ВАЖЛИВО! Якщо суб’єкт господарювання, у своєму складі має філії або інші
відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які провадять свою
діяльність у різних регіонах (у межах певної адміністративно-територіальної
одиниці) України, такий суб’єкт господарювання подає декларацію за місцем
провадження діяльності філією або іншим відокремленим підрозділом.
Наприклад, якщо юридична адреса підприємства в м. Києві,
а фактичне місцезнаходження філії у Миколаївській області, Декларацію необхідно
подавати через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської області або
ж через єдину систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з
відходами.
Відповідальність за достовірність заповнення декларації
покладається на суб’єкта господарювання.
У разі порушення частини другої статті 17 Закону України
«Про відходи» та пункту 3 Порядку, затвердженого ПКМУ №118 відповідальні
посадові особи суб’єктом господарювання
притягуються до адміністративної відповідальності за статтею 82-1 КУпАП.
Роз’яснення щодо застосування цієї статті КУпАП викладені
у Науково-практичному коментарі Кодексу України про адміністративні
правопорушення.