Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та
Одеська області) закликає суворо дотримуватись встановлених норм законодавства
під час нересту. Адже він відіграє важливу роль у відтворенні природних
ресурсів та підтриманні сталих запасів риби.
На водних об’єктах в період нересту забороняється пересування всіх плавзасобів,
крім суден спеціально уповноважених органів.
Під час нересту забороняється проводити у рибогосподарських водних об’єктах
та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові роботи,
видобуток гравію та піску, інші роботи, які негативно впливають на стан водойм.
В нерестовий період дозволяється любительський лов водних біоресурсів
однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега, з
дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину.
За порушення правил рибальства передбачається, як адміністративна так і
кримінальна відповідальність, а саме:
Згідно ст. 85 ч. 3 КУпАП, за
вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від
попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або
накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).
Згідно ст. 85 ч. 4 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство
із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних
речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які
не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що
перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і
спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення
штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення
правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих
водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до
п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з
конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною
власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного
світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на
громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від
510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне
зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно
заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (від 17000 до 51000 грн.) або обмеженням волі на
строк до трьох років.
За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із
застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом
масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою,
раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від
двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51000
до 85000 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням
волі на той самий строк.
Нагадуємо! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від
21.11.2011 встановлено ТАКСИ для обчислення розміру відшкодування шкоди,
заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами
України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів
у рибогосподарських водних об'єктах України (постанова від 6 жовтня 2021 року,
яку ухвалив Кабінет Міністрів України) збільшено розмір такс за незаконний
вилов одного екземпляру: карася сріблястого 1581 грн.; окуня - 3162 грн.; краснопірки - 1564 грн.; лина - 1598 грн.; ляща - 1649
грн.; плоскирки - 1564 грн.; щуки - 3468 грн.; судака - 3587 грн.; сома - 5117
грн.; раків - 3332 грн. та інші.