Прихід весни
асоціюється з можливістю відпочинку на природі. Проте не завжди наші громадяни
дотримуються правил пожежної безпеки, особливо у пожежонебезпечний період.
Пожежі у
навколишньому природному середовищі виникають не тільки від наслідків
військової агресії з боку РФ, а і недбайливого поводження з вогнем, а частіше –
навмисного підпалу. Пожежі у довкіллі виникають від кинутих недопалків,
розведення багаття, спалювання стерні, очерету тощо.
Державною
екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська
області) спільно з органами Національної поліції, Державної служби з
надзвичайних ситуацій, державної лісової охорони розроблено план заходів
спрямований на запобігання виникнення пожеж у навколишньому природному
середовищі та притягнення винних у пожежах осіб до відповідальності.
Об'єктом даного
адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони лісів та
пожежної безпеки (див. Лісовий кодекс України, Закон України "Про пожежну
безпеку", Правила пожежної безпеки в лісах України, затв. наказом
Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 р. № 278,
Правила пожежної безпеки в Україні, затв. Наказом Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126).
Об'єктивна
сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) порушення вимог
пожежної безпеки в лісах (формальний склад);
2) знищення або
пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем (матеріальний
склад);
3) порушення вимог
пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або
поширення її на значній площі (формально-матеріальний склад).
Розмір шкоди, завданої
зазначеним правопорушенням, обчислюється відповідно до Постанови Кабінету
Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для
обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Згідно із статтею 77-1 КУпАП випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу від 3060 грн до 6120 грн для громадян і від 15300 грн до 20400 грн - для посадових осіб. У випадку паління багаття на території природно-заповідного фонду порушникам загрожує штраф від 6120 грн до 12240 грн для громадян і від 21420 грн до 30600 грн для посадових осіб.
Крім цього, відповідно до статті 245 ККУ, за знищення або
пошкодження об'єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну
відповідальність: штраф від 5400 до 9000
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на
той самий строк.
Об'єктом даного адміністративного проступку є
суспільні відносини у сфері охорони лісів та природно-заповідного фонду України
(див. Закони України "Про охорону навколишнього природного
середовища", "Про природно-заповідний фонд України").
Об'єктивна
сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) випалювання
стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною
рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях
сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і
залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах
без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього
природного середовища або з порушенням умов такого дозволу;
2) невжиття
особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її
залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів
щодо своєчасного їх гасіння;
3) випалювання
стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною
рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя без дозволу органів
державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з
порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл
на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів
щодо
своєчасного
їх гасіння, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно
до преамбули, а також статті 3 Закону України "Про природно-заповідний
фонд України", Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного
простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну,
наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження
природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу,
підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового
моніторингу навколишнього природного середовища. До природно-заповідного фонду
України належать:
-
природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні
заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,
заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
-
штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки,
зоологічні парки, парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники,
пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та
парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і
наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого
значення.
Залежно
від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що
оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму
охорони:
заказники
поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально зоологічні,
орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні,
палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
пам'ятки
природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та
геологічні.
Всі
три складові прямо не передбачають виникнення матеріальних наслідків в
результаті вчиненні відповідних дій, однак, в даному випадку мається на увазі,
що дії, які складають об'єктивну сторону даного правопорушення, спричиняють
заподіяння матеріальної шкоди, бо знищення природних ресурсів завжди завдає
шкоди цим ресурсам, і ця шкода може бути не інакше, як матеріальна, відтак,
дані складові слід вважати подвійними - формально- матеріальними.
Інспекція
нагадує, що спалювання сміття та залишків рослинності на присадибних ділянках
створює величезні викиди отруйних речовин у повітря, що призводить до
захворювань органів дихання у людини. При спалюванні стерні вигорає гумусовий
шар ґрунту, що знижує його плодючість. Для підвищення врожаю господарі вносять
у ґрунт агрохімічні добрива, що у подальшому також негативно впливає на стан
здоров’я людини.
Бережіть
довкілля та себе, приємного відпочинку.