Калкан – придонний вид, який надає перевагу піщаним та мулистим ґрунтам. Превалює на
глибинах 25-45 метрів. Ці риби ведуть малорухомий спосіб життя, здійснюючи зовсім
незначні міграції вздовж морського шельфу.
Статевої зрілості особини калкана
досягають у віці 4-5 років. Його масовий нерест спостерігається у травні місяці
на глибинах 20-40 метрів. Молодь калкана залишається на мілководді, де активно
харчується.
В Україні промисел калкана
здійснюють спеціальними сітками. До вилову дозволяються особини довжиною не
менше, ніж 35 сантиметрів.
Останні десятиліття рибалки
зазнавали фінансових втрат від сіткового промислу: на мілководному шельфі, який
прилягає до Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, щорічно спостерігається
масовий розвиток нитчастих водоростей. Ці водорості з потеплінням виносяться в
мілководну зону, де відмирають і сприяють евтрофікації («цвітінню») води. Під час встановлення сіток, вони забивалися
водоростями, що унеможливлює потрапляння в них риби.
Дещо менша кількість цих
водоростей спостерігалась в районі з великими глибинами, прилеглому до острову Зміїний
із заходу. Також такі викиди водоростей не спостерігались у глибоководній зоні
Кримського півострова.
На теперішній час, у зв’язку з
російською агресією, українські рибалки не мають доступу до традиційних районів
промислу калкана.