Відповідно
до ч. 1 ст. 58
Земельного кодексу України, ст.
4 Водного кодексу України до земель водного
фонду належать землі, зайняті:
- морями, річками, озерами,
водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не
зайнятими лісами;
- прибережними захисними смугами
вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
- гідротехнічними, іншими
водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під
смуги відведення для них;
- береговими смугами водних
шляхів;
- штучно створеними земельними
ділянками в межах акваторій морських портів.
Землі
водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній
власності.
На
зазначених землях забороняється провадження діяльності, що негативно впливає
або може вплинути на їх стан чи суперечить їх призначенню, а саме:
- розорювання земель (крім
підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та
городництво;
- зберігання та застосування
пестицидів і добрив;
- влаштування літніх таборів для
худоби;
- будівництво будь-яких споруд
(крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та
лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож,
прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять
спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не
є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та
стоянок автомобілів;
- миття і обслуговування
транспортних засобів та техніки;
- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ,
накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ,
скотомогильників, полів фільтрації тощо.
- випалювання сухої рослинності
або її залишків з порушенням порядку, встановленого Міністерством
захисту довкілля та природних ресурсів України.
За
порушення земельного законодавства громадяни та юридичні особи несуть цивільну,
адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.