Пластик не може повністю
розкластися у природі. Він лише подрібнюється та трансформується на частинки полімерної природи розміром від 1 нм до максимум 5 мм.
Тобто, деякі з них ми можемо помітити, а деякі для нас практично невидимі. Але
вони можуть на нас впливати.
Джерелом мікропластіку стаємо ми
самі, коли використовуємо речі з різних пластмас і синтетичні тканини. У цьому
випадку така перевага полімерів, як довговічність, стала одночасно їх
недоліком.
При попаданні в ґрунт викинуті
пластмасові вироби не зникають безслідно, а з часом перетворюються в
мікропластик, який буде існувати ще дуже довго.
Мікропластик потрапляє в наш
організм з напоями та їжею по харчовому ланцюжку. Але той факт, що навколишнє
середовище забруднене синтетичною речовиною, від якої практично неможливо
позбутися, насторожує.
Але невже нічого не можна
зробити?
Звичайно можна! Кожен з нас може
скоротити особисте споживання товарів з пластику, і тоді ми зменшимо його
надходження в природу. В першу чергу відмовтеся від одноразових предметів з
пластику – посуду, пластмасових вушних паличок, вологих серветок, пакетиків.
Для них існують більш екологічні альтернативи. Вибирайте товари з тих
видів пластику, які можна здати на переробку. Так ви відтермінуєте утворення
мікропластику.