Коли мова
заходить про китоподібних Чорного моря, всі уявляють собі найпопулярніший вид
дельфінів Чорного моря - афаліну, саме цей вид дельфінів підходить найближче до
берегів, зустрічається зграями по кілька десятків особин та утримується в
неволі.
Але Чорне
море – це домівка для ще двох видів китоподібних: дельфіна білобочки та
морської свині.
Дельфін
білобочка - мешкає переважно подалі від берегів,
зрідка трапляється біля берегів, уникає опріснених і забруднених акваторій, під
час сезонних міграцій та кормових кочівель може утворювати великі зграї до
сотні голів.
Звичайна
морська свиня (азовка) мешкає в основному в прибережній мілководній акваторії, є
найменшим дельфіном у Чорному морі, в умовах неволі живе не більше 2 місяців.
До них
всіх дуже дбайливе ставлення, всі китоподібні занесені до Червоної книги
України, охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря
та Конвенцією з охорони китоподібних – ACCOBAMS.
Але
військова агресія змінила природній баланс, і починаючи з лютого 2022 року
почастішали випадки виявлення мертвих китоподібних на береговій лінії.
За
останніми науковими оцінками всього в Чорному морі, до початку повномасштабного
вторгнення, мешкало близько 250 тисяч дельфінів. І по оцінкам науковців після
початку війни загинула кожна п'ята тварина у всіх причорноморських країнах.
Такі масштаби загибелі дійсно лякають.
Скільки ж китоподібних
дійсно загинуло – ніхто не знає, бо пораховані цифри, це ті дельфіни, що
потрапили безпосередньо до рук дослідників, або їхня загибель підтверджена фото
та відеодоказами.
Причинами
таких катастрофічних втрат вважаються хімічне та акустичне забруднення моря.
Перша
категорія забруднень води під час війни пов'язана з нафтопродуктами — паливо та
олії із суден та літаків, токсична вибухівка та важкі метали з боєприпасів
опинилися у води.
Друга
категорія забруднень – акустична.
Організм
дельфінів діє за принципом живого сонара: прийняті сигнали, що передаються,
допомагають їм орієнтуватися в просторі.
Підводні
човни видають сигнали на таких частотах, які можуть бути сприйняті дельфінами.
Але сигнали від підводного човна голосніше сигналів дельфінів, тому можуть
спричинити акустичну травму дельфіну.
Не маючи
нагоди орієнтуватися, дельфіни не можуть харчуватися і починають голодувати, можуть
розгубитися і панікувати, випадково запливаючи на берег чи підриваючись на
морських мінах.
Щоб
зрозуміти, що відбувається насправді, науковці проводять розтин мертвих тварин,
беруть зразки матеріалів та роблять аналізи. Цим займаються переважно у Туреччині, там працюють і
українські дослідники.
Загалом, знадобиться
від 30 до 40 років після війни, щоб відновити популяцію дельфінів.