На початку вересня громадським інспектором з охорони
довкілля встановлено факт випалювання пожнивних решток та стерні на полі
неподалік села Лозове Казанківської громади Баштанського району. На місце події було викликано наряд поліції , встановлено
особу правопорушника та притягнуто до адміністративної відповідальності у
вигляді штрафу в сумі 3060 гривень.
Спалювання стерні на полях залишається поширеною
практикою серед українських аграріїв через те, що складно домогтися швидкого розкладання
залишків стерні від зібраного урожаю.
Та чи справді вогонь — це простіший і дешевший спосіб
боротьби з пожнивними рештками?
Однією з основних проблем спалювання рослинних решток є
забруднення повітря оксидами азоту, діоксиду сірки та сажою. Ці речовини можуть
викликати захворювання дихальних шляхів, а також серцево-судинні захворювання.
Окрім того спалювання стерні може призвести до зниження
родючості ґрунту. Дим, температура та рештки від спалювання трави можуть вбити
корисні мікроорганізми, які відіграють важливу роль у процесі утворення гумусу.
Ще однією проблемою спалювання трави є виникнення пожежі,
які можуть поширюватися на великі території та знищити сусідні поля з урожаєм,
ліси та інші природні екосистеми.
Через спалювання стерні ґрунт стає більш схильним до
деградації. Тому краще залишати пожнивні рештки на полі, адже так забезпечується
живлення ґрунту низкою поживних речовин, захист від ерозії та збереження
вологи.
Згідно чинного законодавства за такі дії передбачено
адміністративна та кримінальна відповідальність. За частиною 1 статті 77-1
КУпАП, передбачена відповідальність у вигляді накладання штрафу на громадян у розмірі 3-12 тисяч гривень.
Якщо винні керівники підприємств та організацій, сума штрафу коливається в
межах 15-30,6 тисяч гивень.
За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених
насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих
дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського
призначення вогнем іншим небезпечним способом передбачена кримінальна
відповідальність – штраф 5-8,5 тисяч грн
або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або ж позбавлення волі на
такий самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову
загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк
від п'яти до десяти років.
За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених
насаджень штрафують на суму від 91 до 153 тисяч грн або обмежують волю на строк
від двох до п'яти років. Якщо ті самі дії спричинили загибель людей або тварин,
винних карають позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.