Чорне море — справжнє диво природи, у водах якого прихована унікальна
особливість. Це найбільший у світі басейн, де понад 90% об’єму води, що
знаходиться нижче 200 метрів, насичені сірководнем.
Причиною цього феномену є особливий водообмін і географічне розташування
моря. Верхній шар вод багатий киснем, а глибокі шари залишаються безкисневими
через відсутність вертикальної циркуляції. Органічні речовини, які річки Дунай,
Дніпро та Дністер приносять у море, розкладаються бактеріями, що виділяють
сірководень. Відсутність активного водообміну з іншими морями, зокрема через
вузьку й мілководну протоку Босфор, лише посилює цю ситуацію.
Життя в таких умовах можливе лише в поверхневих шарах, де є кисень. Глибше,
у сірководневій зоні, виживають лише унікальні бактерії, які виконують важливі
біохімічні функції. Це обмежує рибальство, оскільки промислові ресурси
зосереджені лише у верхніх шарах води.
Сірководень — потенційна загроза. У разі природних катаклізмів, як-от
землетруси чи підводні зсуви, можливе перемішування шарів води, що спричинить
викид токсичних газів на поверхню. Це може призвести до екологічної катастрофи
з глобальними наслідками.
Попри небезпеку, Чорне море є унікальною лабораторією для наукових
досліджень. Його осади, збережені у безкисневих умовах, відкривають секрети
минулих екологічних катастроф. Вчені також вивчають можливість використання
сірководню для розробки нових енергетичних технологій або медичних інновацій.