Зниження концентрації розчиненого кисню у природних водоймах — це серйозна
екологічна проблема, яка впливає на життя водних організмів і якість води. Це
явище може бути спричинене як природними, так і антропогенними факторами.
До природних причин належать підвищення температури води, що зменшує її
здатність утримувати кисень, розкладання органічних речовин, яке
супроводжується інтенсивним споживанням кисню бактеріями, та стратифікація води,
коли глибокі шари водойм залишаються без доступу до кисню. Навіть водорості,
які вдень продукують кисень, вночі можуть створювати його дефіцит через
дихальні процеси.
Антропогенні чинники мають не менший вплив. Евтрофікація, викликана
надмірним надходженням добрив, сприяє активному росту водоростей, що після
розкладання споживають кисень. Забруднення стічними водами, хімікати та відходи
інтенсивного рибальства або аквакультури також значно погіршують ситуацію. До
цього додається надмірний водозабір, який знижує рівень води у водоймах,
поглиблюючи проблему.
Наслідки можуть бути катастрофічними: гіпоксія, коли рівень кисню досягає
критично низьких показників, утворення анаеробних зон, де неможливе життя, та
порушення харчових ланцюгів у екосистемі.
Щоб запобігти цим наслідкам, необхідно зменшити надходження органічних і
хімічних забруднювачів, контролювати використання добрив, удосконалювати
очищення стічних вод і активно моніторити стан водойм. У деяких випадках
аерація води може стати ефективним рішенням.