Фоновий підводний
шум від двигунів суден завдає їм значно більше шкоди, ніж нам вуличний чи
індустріальний гул. У районах інтенсивного судноплавства панує невмовкаючий
підводний гул 🛥️—
це як автомобільні магістралі та міські вулиці. Водночас, морські мешканці
змушені адаптуватися до постійного шуму, подібно до того, як ми звикаємо до
звуків міста.
Проте найбільшу
загрозу становлять імпульсні звуки—короткі сигнали надзвичайної сили 🔊,
які лякають, глушать та можуть спричинити контузії. Особливо небезпечні сигнали
акустичних локаторів (середньочастотних радарів), гучність яких сягає 230 дБ,
що значно перевищує безпечні межі для китоподібних 🐋.
Через це морські ссавці отримують акустичні травми внутрішнього вуха, втрачають
здатність орієнтуватися за допомогою ехолокації та помилково можуть викидатися
на берег.
Людина активно
освоює морський шельф і веде прибережне будівництво 🏢,
що також посилює шумове забруднення моря. Найгучніші імпульсні шуми виникають
під час забивання паль і днопоглиблювальних робіт—пікові рівні шуму при цьому
значно перевищують межі безпечного сприйняття для риб 🌟.
Фоновий шум для них став звичним, але потужні розряди—це серйозна загроза.
Лише нещодавно ми
усвідомили небезпеку антропогенних підводних шумів для морських мешканців.
Відповідно, Європейські країни вже активно вносять зміни у своє законодавство,
пристосовуючи його до нових видів забруднення. Настав час замислитися і нам:
морські мешканці потребують нашого захисту.