Розливи нафти — це екологічна катастрофа, що залишає глибокі шрами на
довкіллі. Вони можуть статися через аварії на танкерах, прориви трубопроводів,
несправності на бурових платформах чи нафтопереробних заводах. І наслідки
такого лиха охоплюють усі екосистеми.
Якщо нафта потрапляє у воду, вона утворює щільну плівку на поверхні,
блокуючи доступ кисню. Це призводить до загибелі риб, молюсків і планктону, а
токсичні речовини викликають хвороби, мутації та порушення розмноження морських
тварин. Морські птахи опиняються у пастці — забруднене пір’я втрачає
водонепроникність, птахи переохолоджуються й гинуть. Від нафти страждають і
морські ссавці: порушується їхній жировий захист, що призводить до смерті.
На суші розливи нафти знищують рослинність, роблячи ґрунт непридатним для
життя. Вона витісняє кисень, вбиває мікроорганізми й порушує природний баланс
ґрунту. Навіть після очищення територій наслідки можуть відчуватися
десятиліттями — нафта осідає на дні водойм і поступово вивільняє токсини, які
потрапляють у харчові ланцюги.
Для боротьби з розливами нафти застосовують механічне збирання (бонові
загородження, скіммери), хімічні реагенти для розщеплення нафти та біологічне
очищення за допомогою мікроорганізмів.