За
результатами лабораторно-інструментального
контролю проб води, відібраних у Тилігульському та
Хаджибейському лиманах, зафіксовано критичне зниження
концентрації розчиненого кисню — менше 1,0 мгО₂/дм³, при нормі 6,0 мгО₂/дм³
для морського середовища.
Крім того,
виявлено перевищення
вмісту амонійного азоту, нітритів, фосфатів, а також виявлена присутність сірководню,
що свідчить про високий рівень органічного забруднення та деградації якості води.
Ще одним
тривожним показником стало підвищення солоності води майже вдвічі порівняно з
типовими значеннями для цього періоду. Солоність — ключовий екологічний
параметр, що впливає на життєдіяльність водних організмів. Її зростання
зазвичай спричинене високим випаровуванням, зменшенням притоку прісної води
або порушенням
водообміну з морем.
Надмірна
солоність погіршує умови для існування прісноводних видів і може посилювати
токсичність інших забруднювальних речовин, поглиблюючи екологічну кризу
лиманів.
Цьогорічне
значне підвищення температури навколишнього середовища призвело до різкого
прогрівання води. У «застійних» ділянках лиманів її температура сягала понад
+30 °C, що в умовах низького вмісту кисню спричинило активне розкладання
органічних залишків. У сукупності ці фактори стали пусковим механізмом для
заморних явищ, що призвели до масової загибелі біоресурсів.