Електромобілі: зелений прорив чи прихована загроза довкіллю?

Електромобілі вже кілька років поспіль асоціюються зі «зеленим майбутнім». Їх називають символом нової епохи транспорту: без вихлопних газів, з тихою роботою та меншим впливом на клімат. У 2023 році у світі продали майже 14 мільйонів електрокарів — це близько 18% від усіх авто. В Україні ріст ще вражаючіший: з 8,5 тисяч у 2021 році до 160 тисяч у 2025-му.

 

Але чи справді ці машини настільки екологічні, як нам обіцяють рекламні плакати?

 

🌱 Плюси, які не можна заперечити

 

Немає вихлопів під час руху → менше CO₂, чистіше міське повітря.

Менше шуму → особливо важливо для великих міст.

Енергоефективність → електродвигун витрачає енергію значно ефективніше, ніж двигун внутрішнього згоряння.

Для міст із проблемами забруднення повітря перехід на електротранспорт може бути справжнім порятунком.

 

Зворотний бік батареї

 

Головна «темна сторона» електромобілів — це виробництво та утилізація батарей.

Літій, кобальт і нікель для акумуляторів видобувають у великих масштабах, часто з екологічними та соціальними проблемами (наприклад, дитяча праця на шахтах у Конго).

Виробництво батарей — енергозатратне, тому викиди CO₂ на цьому етапі вищі, ніж у виробництві бензинового авто.

І якщо старі свинцево-кислотні акумулятори переробляють майже на 99%, то для літій-іонних технології ще не настільки розвинені.

 

🔋 Що відбувається з батареями після «пенсії»?

 

Електромобіль служить 10–15 років, але потім постає питання: куди подіти батарею?

Сучасна переробка виглядає так:

Збір і сортування — акумулятори відокремлюють і класифікують.

Деактивація — розрядка та подрібнення, щоб уникнути займання.

Механічна обробка — виділення металів, пластмас, графіту.

 

Металургійні процеси:

🔥 Пірометалургія — спалювання, щоб отримати метали.

💧 Гідрометалургія — вилуговування кислотами для відновлення літію, кобальту, нікелю.

🔄 Пряме відновлення — перспективний метод, що дозволяє повторно використати катодні матеріали.

 

З 1 тонни батарей можна отримати:

50–150 кг кобальту,

100–200 кг нікелю,

20–70 кг літію,

150–300 кг графіту.

 

Але — це дорого: переробка коштує $1 000–4 000 за тонну, і вигідною вона стає лише за умови великих обсягів.

 

🌍 Чи справді електрокари рятують планету?

Електромобілі дійсно зменшують локальні викиди та покращують повітря у містах. Це їхній беззаперечний плюс.

 

Але:

на етапі виробництва вони можуть мати вищий «вуглецевий слід», ніж бензинові авто;

питання масової утилізації батарей ще не вирішене;

видобуток ресурсів створює нові екологічні виклики.

 

Вихід? Поєднання розвитку чистої енергетики, ефективних технологій переробки та зменшення кількості авто загалом. Адже найбільш «зелений транспорт» — це громадський транспорт, велосипед чи піша прогулянка. 🚴‍♀️🌳

 

👉 Тож електромобілі — це важливий крок уперед, але далеко не «чарівна паличка» для довкілля. Їхня екологічність поки що залишається суперечливою, і майбутнє залежить від того, як людство навчиться працювати з батареями та ресурсами.

ДАЙДЖЕСТ НОВИН

Головне – у вашій скриньці