🌀
У час, коли зміни клімату роблять погоду все менш передбачуваною, людство шукає
інструменти для впливу на атмосферні процеси. Один із них — засівання хмар
(cloud seeding) — технологія, яка використовується вже десятки років і
продовжує привертати увагу вчених.
☁️
Що таке засівання хмар?
Це штучне втручання в атмосферні процеси з
метою збільшення кількості опадів. Технологія не створює опади з нуля — вона
допомагає хмарам, які вже містять вологу, сформувати більші краплі чи кристали
льоду, здатні випасти на землю.
🔬
Як це працює?
У хмару вводять спеціальні реагенти — так
звані «ядра конденсації», навколо яких краплі можуть згрупуватися:
• Йодид срібла — найпоширеніший агент,
структура якого майже ідентична льоду. Він стимулює утворення крижаних кристалів
у переохолоджених хмарах.
• Сухий лід (CO₂) — різко охолоджує
повітря, викликаючи миттєве утворення крижинок.
• Гігроскопічні солі — працюють у теплих
хмарах, поглинають вологу та формують більші краплі.
Доставляють речовини у хмари за допомогою
літаків, ракет або наземних генераторів.
🌍
Де й навіщо застосовують технологію?
• Боротьба з посухою. Країни, що
потерпають від нестачі води — Китай, ОАЕ, Ізраїль — активно застосовують
засівання хмар.
• Поповнення водних ресурсів. У гірських
регіонах технологію використовують для збільшення снігового покриву, наприклад,
у штаті Юта (США).
• Розсіювання туману — особливо в
аеропортах.
• Боротьба з градом — стимулювання
випадання дрібної крупи замість великого граду.
⚖️
Суперечності та виклики
• Ефективність під питанням. Складно
виміряти, чи викликав дощ саме експеримент. Оцінки ефекту коливаються від 5% до
20%.
• Екологічні ризики. Найбільше обговорюють
безпеку йодиду срібла. Дослідження показують: його концентрації надто малі, щоб
загрожувати довкіллю чи здоров’ю людей, але моніторинг триває.