Морське середовище не є сталим — його стан постійно змінюється під впливом
сезонних факторів. Найбільш помітні відмінності спостерігаються між зимовим і
літнім періодами, коли змінюються температура води, інтенсивність біологічних
процесів і хімічний склад морського середовища.
У зимовий період охолодження поверхневих вод призводить до збільшення
їхньої щільності. У результаті відбувається активніше вертикальне перемішування
водних мас, завдяки чому кисень і поживні речовини розподіляються більш
рівномірно по товщі води.
Влітку ситуація змінюється: прогріті поверхневі шари стають легшими й
відокремлюються від холодніших глибинних вод. Це зменшує інтенсивність
перемішування та впливає на газообмін і хімічні процеси.
Низькі температури взимку уповільнюють перебіг більшості хімічних реакцій у
морській воді. Зокрема, зменшується швидкість розкладання органічних речовин і
знижується споживання розчиненого кисню. При цьому холодна вода здатна
утримувати більшу кількість газів, що позитивно впливає на кисневий режим.
У літній період підвищення температури сприяє прискоренню хімічних і
біохімічних процесів. Це може призводити до зменшення вмісту кисню, особливо у
прибережних зонах і замкнених акваторіях.
Літо є періодом найбільшої біологічної активності. Інтенсивно розвивається
фітопланктон, зростає чисельність мікроорганізмів, активніше відбувається
розклад органічної речовини. У деяких випадках це супроводжується «цвітінням»
води.
Взимку життєдіяльність більшості організмів пригнічується. Кількість
планктону значно зменшується, а мікробіологічні процеси протікають повільніше,
що знижує навантаження на екосистему.
Однією з характерних особливостей зимового моря є підвищена прозорість
води. Це пов’язано з низькою концентрацією планктону та зменшенням кількості
зважених частинок. За таких умов вода часто набуває блакитного або
насичено-синього відтінку.
У літній період через розвиток водоростей і надходження органічних речовин
прозорість знижується, а колір води може змінюватися на зеленуватий або бурий.
Сезонні зміни впливають і на міграцію забруднювачів. Узимку багато речовин
переходять у менш активні форми та осідають у донних відкладах. Влітку ж
підвищується їхня хімічна та біологічна активність, що може посилювати
екологічний ризик.
Таким чином, зимовий і літній періоди суттєво відрізняються за характером
процесів, що відбуваються в морі. Узимку морська екосистема перебуває у
відносно стабільному стані, тоді як влітку вона є більш динамічною, але й більш
вразливою до антропогенного впливу.