Під час рейдових заходів у степовій зоні Бессарабії державні інспектори
звернули увагу на осередки валеріани лікарської (Valeriana officinalis). Серед
сухих схилів і луків ця рослина виділяється світлими ліловими суцвіттями, які
формують помітні «острівці» у трав’яному покриві та змінюють вигляд степу в
період цвітіння.
Присутність валеріани у природному середовищі має практичне значення. Вона
приваблює запилювачів — бджіл і джмелів — і підтримує різноманіття видів.
Водночас це рослина з добре відомими лікувальними властивостями: її корені
містять біологічно активні речовини, які використовують у медицині.
Хоча валеріана лікарська не належить до рідкісних видів на рівні країни, у
степових регіонах її природні зарості поступово скорочуються. Причини зрозумілі:
розорювання земель, інтенсивне використання територій, випас худоби та
неконтрольований збір рослин. У таких умовах поява стійких осередків валеріани
свідчить про відносно збережений стан ділянки.
Збереження цих рослин пов’язане не лише з окремим видом, а з усією
структурою степової екосистеми. Не варто виривати рослини з коренем або
заготовляти їх у природних умовах. Значно доцільніше вирощувати лікарські
культури на присадибних ділянках, не зменшуючи природні популяції. Також
важливо підтримувати збереження степових територій і відповідально ставитися до
відвідування природних локацій.