Вміст розчиненого кисню у воді є одним із найважливіших
показників екологічного стану водойм. Саме від нього залежить життя риби,
молюсків, ракоподібних, водних рослин та інших мешканців водойм. Коли кисню
стає недостатньо, природна рівновага порушується, а водна екосистема починає
втрачати здатність до самовідновлення.
Для водойм Одеської та Миколаївської областей ця проблема
особливо актуальна влітку. Висока температура повітря прогріває воду, а чим
тепліша вода, тим менше кисню вона може утримувати. Якщо до цього додаються
слабкий водообмін, маловоддя та надходження забруднюючих речовин, ризик
кисневого дефіциту суттєво зростає ️
Однією з головних причин зниження концентрації кисню є
потрапляння до водойм недостатньо очищених стічних вод і великої кількості
органічних речовин. Під час їх розкладання мікроорганізми активно споживають
кисень. Додатково ситуацію ускладнює надлишок сполук азоту та фосфору, які
стимулюють бурхливий розвиток водоростей і ціанобактерій. Таке «цвітіння» води
спочатку створює враження активного життя, але після відмирання рослинності кисню
у водоймі стає ще менше.
Нестача розчиненого кисню насамперед впливає на водних мешканців. Риба стає млявою, втрачає здатність нормально живитися, а за критичного дефіциту можливі масові замори. Одночасно сповільнюються природні процеси самоочищення водойм, а на дні можуть розвиватися анаеробні процеси з утворенням токсичних речовин, зокрема сірководню.
Особливо вразливими є мілководні ділянки лиманів, затоки
та прибережні акваторії Чорного моря зі слабким водообміном. Саме тут у
спекотний період найчастіше виникають явища задухи риби, які можуть охоплювати
значні площі.