Улітку у водоймах іноді відбувається явище, яке називають замором риби. Зовні все виглядає раптово: ще вчора водойма здавалася звичайною, а сьогодні біля берега з’являється загибла риба.
Насправді за цим процесом стоїть складний ланцюг фізичних, хімічних і біологічних змін, які поступово порушують природну рівновагу водойми.
Один із головних факторів літніх заморів — нестача розчиненого кисню. Чим тепліша вода, тим менше кисню вона здатна утримувати. У спекотні періоди, особливо на мілководді, температура води може підніматися вище +25 °C, і для водних організмів це стає серйозним випробуванням.
Коли рівень кисню падає, риба починає змінювати поведінку: тримається ближче до поверхні, де намагається отримати більше кисню. Це один із перших сигналів, що у водоймі відбуваються небезпечні зміни.
Ще один важливий процес — масовий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій. У теплій воді за наявності надлишку поживних речовин вони швидко розмножуються, утворюючи так зване «цвітіння» води.
Але після завершення життєвого циклу велика кількість водоростей відмирає та опускається на дно. Там починають активно працювати бактерії, які розкладають органічні залишки. Для цього процесу вони використовують кисень, ще більше зменшуючи його кількість у воді.
Коли кисню стає критично мало, запускаються інші хімічні процеси. Розкладання органічних речовин може супроводжуватися накопиченням сполук, небезпечних для водних мешканців.
У воду потрапляє аміак, який у певних умовах стає токсичним для риби та може пошкоджувати її зябра.
У придонних шарах без доступу кисню може утворюватися сірководень — газ із характерним запахом тухлих яєць. Його накопичення негативно впливає на більшість водних організмів.
Також підвищується концентрація вуглекислого газу. Через це рибі стає ще складніше використовувати залишки кисню, які є у воді.
Замор — це результат цілої послідовності змін у водоймі: перегрівання, нестачі кисню, надлишку органіки та порушення природних процесів.
Відновлення таких екосистем може займати тривалий час, адже вода — це складна жива система, де навіть невеликі зміни можуть запускати масштабні наслідки.