Баластна вода потрібна судну для стійкості
та безпечного плавання. Але разом із нею з однієї акваторії в іншу можуть
переміщуватися організми та забруднювальні речовини.
Під час набору води в танки можуть потрапити планктон, личинки молюсків і ракоподібних, яйця риб, водорості, бактерії та інші мікроорганізми. Якщо судно скидає цю воду в іншому морі або порту, чужорідні види отримують можливість потрапити в нове середовище. За сприятливих умов вони можуть конкурувати з місцевими видами, змінювати харчові ланцюги та порушувати природний баланс екосистем.
Баластна вода
може переносити й забруднювальні речовини — нафтопродукти, завислі та органічні
речовини, сполуки азоту й фосфору, важкі метали. Їх надходження здатне
погіршувати якість води, зменшувати вміст розчиненого кисню та сприяти
накопиченню токсичних речовин у донних відкладах і водних організмах.
Для Чорного моря
ця проблема особливо актуальна через інтенсивне судноплавство. Щоб зменшити
ризики, діє Міжнародна конвенція про контроль суднових баластних вод та
управління ними. Судна можуть використовувати системи очищення баластної води,
зокрема фільтрацію, ультрафіолетове опромінення та інші технології.
Контроль за
баластними водами допомагає зменшувати ризик занесення чужорідних видів і
потрапляння забруднювальних речовин у морські екосистеми.