Ви напевно бачили це дерево — воно росте буквально скрізь: між плитами
тротуару, біля парканів, у тріщинах асфальту, на пустирях і навіть із стін
занедбаних будівель. Це айлант найвищий, або «дерево раю» — і його історія в
українських містах неоднозначна.
Звідки взявся айлант?
Батьківщина айланта — Китай. До Європи його завезли ще у XVIII столітті як
декоративне та швидкоростуче дерево. На південь України він потрапив у XIX
столітті — його активно садили для озеленення степових міст, зміцнення схилів і
захисту від вітру. Одеса, Миколаїв, Херсон — усі ці міста знають айлант дуже
добре.
Чому він такий живучий?
Айлант — справжній феномен виживання. Він спокійно витримує спеку до +40°C
і посуху, яка вбиває більшість інших дерев, при цьому обходиться мінімумом
вологи, що робить його ідеальним вибором для посушливого півдня України. Крім
того, він стійкий до забруднення повітря, газів і пилу краще за більшість
міських порід. Його корені та сила росту настільки потужні, що він без зусиль
проростає крізь асфальт, бетон і навіть цегляну кладку, а після зрізання дає
потужну кореневу поросль і відновлюється за лічені тижні. Саме за цю невгамовну
живучість американці називають його «дерево, що росте в Брукліні» — там воно
заполонило всі занедбані квартали ще у минулому столітті.
Яке значення айланта для міста на півдні України?
При всій своїй репутації «бур'яну серед дерев» айлант виконує в наших
містах цілком реальну корисну роботу. В умовах південного літа густа крона
айланта дає рятівну тінь для пішоходів там, де інші дерева не виживають або ще
не виросли. Він чудово фільтрує повітря і затримує пил на магістральних вулицях
і промислових зонах, а його потужна коренева система надійно утримує ґрунт на
схилах, берегах балок і кар'єрів, запобігаючи ерозії. На занедбаних і
деградованих землях айлант виступає першопрохідцем, який першим освоює ґрунт і
готує умови для появи інших рослин. Крім того, у червні-липні дрібні квіти
айланта активно відвідують бджоли, даючи специфічний, але цінний мед.
А є й мінуси
Айлант — інвазивний вид, що означає його здатність витісняти місцеві
рослини та розповсюджуватися неконтрольовано. Одне доросле дерево дає до 300
000 насінин на рік. Листя та квіти мають специфічний різкий запах, який не всім
подобається, а алергікам дерево може завдавати помітного дискомфорту. Крім
того, його агресивні корені здатні проникати у фундаменти, каналізацію та
дорожнє покриття.
Що з ним робити?
Відповідь не є однозначною. Масове знищення айланта в містах без заміни
іншими деревами — це помилка: місто просто залишиться без тіні й зелені, адже
знайти породу, яка так само легко переносить південну спеку і міське
забруднення, непросто. Правильний підхід полягає в контрольованому обмеженні
розповсюдження, видаленні молодої порослі та поступовій заміні на інші стійкі
до посухи місцеві або адаптовані породи, такі як гледичія, софора японська чи
катальпа.