На теренах степового ландшафту Ширяївщини, на півночі
Одеської області, можна зустріти прудку, кримську та зелену ящірок. Остання
занесена до Червоної книги України та має статус вразливого виду.
Для степової екосистеми
ящірки мають важливе значення. Вони живляться сарановими, жуками, гусінню,
клопами та іншими безхребетними, допомагаючи регулювати їхню чисельність.
Водночас самі стають здобиччю для птахів, лисиць, степових тхорів та інших
хижаків. Так ящірки займають одразу кілька важливих позицій у харчовому
ланцюгу.
Їхня присутність може багато розповісти про стан степу.
Розорювання земель, знищення рослинного покриву, застосування пестицидів та
випалювання сухої трави позбавляють плазунів кормової бази, укриттів і місць
для розмноження. Оскільки природних степів в Україні залишилося менше 5% від
їхньої історичної площі, кожна збережена ділянка має особливу цінність.
Наприкінці літа та восени ящірки поступово готуються до
зимового періоду. Поки тримається тепло, вони активно полюють і накопичують
енергетичні запаси. Зі зниженням температури шукають укриття — нори, тріщини в
ґрунті, порожнини під корінням або камінням. Узимку їхня активність майже
припиняється, а навесні, коли земля достатньо прогріється, вони знову виходять
на поверхню.
Охорона плазунів передбачена українським законодавством
та міжнародними природоохоронними угодами. Особливого захисту потребують
червонокнижні види та місця їхнього існування.
Зберегти ящірок означає зберегти сам степ — його
рослинність, комах, птахів, ґрунти та природні зв’язки. Тому випалювання трави,
знищення степової рослинності та необґрунтоване застосування хімікатів мають
наслідки далеко за межами однієї ділянки.