«Виписали штраф — і
гроші поклали собі в кишеню». Таке припущення можна почути, коли інспекція
притягує порушників до відповідальності. Але адміністративний штраф — це не
особистий дохід інспектора, а платіж до бюджету.
Коли інспекція виявляє порушення природоохоронного
законодавства, уповноважені посадові особи можуть скласти протокол і винести
постанову про накладення адміністративного стягнення — у межах своїх
повноважень та відповідно до закону.
Сплачений штраф надходить на відповідні бюджетні рахунки,
а не працівнику, який зафіксував порушення. Кошти обліковуються в бюджетній
системі за встановленими правилами. Інспектор не може розпоряджатися ними на
власний розсуд.
Важливо розрізняти штраф і відшкодування збитків. Штраф —
це адміністративне стягнення за правопорушення. Відшкодування збитків — окрема
сума, яку розраховують через заподіяну державі шкоду, наприклад унаслідок
незаконної порубки дерев, забруднення води чи засмічення земель. Ці платежі
мають різну правову природу й не замінюють один одного.
Куди ж спрямовують ці кошти? Адміністративні штрафи за
порушення природоохоронного законодавства зараховуються до Державного бюджету
України. А кошти, стягнуті як відшкодування екологічних збитків, розподіляються
між державним і місцевими бюджетами відповідно до Бюджетного кодексу України.
Тож міф про «гроші в кишеню» не відповідає встановленому
порядку. Роль інспекції — виявляти порушення, документувати їх і притягувати
винних до відповідальності в межах закону. А сплачені кошти обліковуються як бюджетні
надходження.
Штраф — це не приватний заробіток. Це передбачений
законом наслідок порушення. А відповідальне ставлення до природи починається з
дотримання правил, а не з очікування покарання.