Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу

Регулярні (раз на тиждень) екологічні спостереження стану прибережних вод з початку 2024 року проводяться біля берегу на станціях, розташованих біля мису «Малий Фонтан» та в районі Чорноморського яхт-клубу. Карту-схему розташування станцій екологічного моніторингу УкрНЦЕМ наведено на рисунку 1.

Рисунок 1 – Станції екологічного прибережного моніторингу в рекреаційній зоні м. Одеса

1. Результати гідролого-гідрохімічних спостережень

За даними УкрНЦЕМ температура води у червні-липні 2024 року змінювалась в діапазоні від 22,2 ºС на початку червня до 29,4 ºС в середині липня і в середньому склала 25,1 ºС, солоність морської води змінювалась від 8,3 опс до 13,6 опс і в середньому склала 11,8 опс. 

            Вміст кисню в прибережних водах рекреаційної зони м. Одеса (рис. 1.1) в період зйомок у червні-липні 2024 р. змінювався в діапазоні від 6,3 мг/дм³ до 9,3 мг/дм³, а відносне насичення кисню знаходилось в межах від 97 % до 112 %, при середніх значеннях 7,6 мг/дм³ та 101,3 %. Середні значення абсолютного та відносного вмісту кисню відповідали доброму екологічному стану (ДЕС).

            Біологічне споживання кисню (БСК₅) змінювалось в межах від 0,6 мг/дм³ до 1,7 мг/дм³ та не перевищувало гранично допустиму концентрацію ГДК (3,0 мг/дм³), визначеної у внутрішніх морських водах та територіальному морі України. Середнє значення БСК₅ у червні-липні 2024 р. склало 1,2 мг/дм³.

            Значення водневого показника змінювались в діапазоні від 9,0 од. рН до 9,4 од. рН, при середньому – 9,3 од. рН, що перевищувало визначене значення ГДК (8,5 од. рН) у внутрішніх морських водах та територіальному морі України.

                                      

Рисунок 1.1 – Динаміка концентрації кисню, БСК₅ та водневого показника в прибережній зоні м. Одеса в червні-липні 2024 р.

        Рівні поживних речовин є головними показниками стану евтрофікації в цілому їх наборі визначеному Європейською комісією. Узагальненні дані моніторингу евтрофікації водойм світу переконливо підтверджують провідну роль у цьому процесі фосфору й азоту. Надмірна кількість поживних речовин, фосфору, азоту іноді і органічних сполук призводять до небажаних наслідків евтрофікації включаючи зміни в структурі та функціонуванні всієї морської екосистеми і зниження її стабільності.

            Вміст фосфору фосфатного в прибережних водах м. Одеса у червні-липні 2024 р. змінювався в діапазоні від 11,4 мкг/дм³ до 23,4 мкг/дм³. Середнє значення концентрацій фосфору фосфатного склало 14,9 мкг/дм³, що за системою екологічної класифікації якості морських вод відповідало ДЕС.

            Концентрації кремнію в прибережних водах Одеського регіону змінювались в діапазоні від 104 мкг/дм³ до 419 мкг/дм³, при середньому значенні 228 мкг/дм³. Зафіксовані низькі значення вмісту кремнію не відповідали ДЕС та відповідали «посередньому» екологічному статусу.

Вміст азоту нітритного змінювався в діапазоні від 2,2 мкг/дм³ до 5,6 мкг/дм³ при середньому значенні 3,1 мкг/дм³ та відповідало ДЕС.

Вміст азоту нітратного в прибережних водах м. Одеса коливався в межах від 13,0 мкг/дм³ на початку червня до 1995,0 мкг/дм³ в середині липня при середньому значені 342,0 мкг/дм³ і переважно відповідав «поганому» екологічному статусу, не відповідав ДЕС.

Вміст азоту амонійного коливався в межах від аналітичного нуля < 15 мкг/дм³ до 29,2 мкг/дм³ при середньому значенні 14,0 мкг/дм³, що відповідало «поганому» екологічному статусу, не відповідало ДЕС.

Рисунок 1.2 – Динаміка гідрохімічних показників в прибережній зоні м. Одеса в червні-липні 2024 р.

 2. Супутникові спостереження

Спостереження за станом морського довкілля північно-західної частини Чорного моря виконувалось за допомогою супутникових зображень, отриманих з браузера NASA Worldview, https://worldview.earthdata.nasa.gov/, який є частиною системи даних та інформації системи спостереження за Землею NASA (EOSDIS). Супутникові знімки, зроблені у червні 2024 року (рис. 2.1), вказують на те, що масового розвитку фітопланктону у морській воді не спостерігалось. За кольором знімків відмічається його зміна у другій половині місяця у прибережній частині моря, яка знаходиться під впливом стоку річок і вітрового режиму. В липні на знімках спостерігається розповсюдження теплої прісної води в північно-західній частині Чорного моря, яка переноситься стійкими північно-східними вітрами з лиманів до більш відкритої акваторії моря. Довгий спекотний період сприяв розвитку синьо-зеленої водорості і, як наслідок, спостерігалось «цвітіння» води. Незважаючи на те, що синьо-зелені водорості, які зазвичай активно розмножуються у прісноводних озерах, лиманах або річках, виділяють небезпечні для людини та тварин токсини, блокують доступ кисню та сонячних променів у товщу води і можуть викликати загибель придонних організмів, прибережній частині Одещини це явище не загрожувало, вздовж узбережжя «цвітіння» морської води не спостерігалось.

Рисунок 2.1 – Супутникові знімки північно-західної частини Чорного моря у червні-липні 2024 р.

            3. Результати гідробіологічних спостережень

            Кількісні показники фітопланктону були значно нижчі за минулорічні показники червня (після катастрофи Каховської ГЕС), але майже такі самі як і багаторічні середні показники біомаси за червень, та в середньому за місяць склали 521 мг/м³.

            На початку місяця (як і в кінці травня) спостерігалась низька солоність (8,3 опс)  та найбільша за червень біомаса – 982,9 мг/м³. У пробі було ідентифіковано 28 видів мікроводоростей з яких 11 були прісноводними, в основному зеленими та синьозеленими водоростями, решта – 12 видів діатомових та 4 види динофітових водоростей.

            З середини червня солоність води поступово підвищилась до 13,2 опс та співвідношення різних класів водоростей почало змінюватися. В кінці місяця спостерігалось тільки 2 види зелених прісноводних водоростей, цианобактерій не зафіксовано (чого до катастрофи Каховської ГЕС не було ніколи). Серед морських водоростей значно зросла частка динофітових водоростей – до 9 видів (це 39 % всіх видів в пробі) та зрівнялась по кількості з діатомовими водоростями, що є показником евтрофікаціі водойми. Але загальна біомаса в кінці місяця була не велика – 293,1 мг/м³, при чисельності 104,2 тис. кл/л та вода була дуже прозора. До катастрофи на Каховській ГЕС відсоток динофітових водоростей біля берегів Одеси майже ніколи не перевищував 20 %. Підвищення кількості динофітових водоростей можливо пов’язано не тільки з наслідками катастрофи Каховської ГЕС, а й з південними вітрами та зміною клімату. Ситуація потребує подальшого моніторингу та вивчення.

Середньомісячне значення концентрації хлорофілу-а в червні 2024 р. (рис. 3.1) склало 2,06 мкг/л. Це суттєво не відрізняється від аналогічних значень 2021 р. (1,93 мкг/л). Концентрація хлорофілу-а в червні 2022 р. (3,07 мкг/л) незначно перевищувало значення 2021 і 2024 рр. Середньомісячні значення концентрації хлорофілу-а в прибережній зоні м. Одеса в червні в 2023 р. були значно вищими і складали 14,72 мкг/л, що пов’язано з наслідками руйнації Каховського водосховища.

                                        

Рисунок 3.1 – Середньомісячні значення концентрації хлорофілу-а

в прибережній зоні м. Одеса в червні 2021-2024 рр.

Таким чином значення концентрації хлорофілу-а є сталими для нормальних умов даного періоду. Це свідчить про відсутність аномалій в весняно-літньому розвитку угруповань фітопланктону і стабілізацію процесів сукцесії угруповань фітопланктону в прибережній зоні м. Одеса після катастрофічних наслідків підриву російськими агресорами греблі Каховської ГЕС.

У червні в зоопланктоні було зареєстровано 23 таксони, що відносяться до шести груп: Protozoa, коловертки, веслоногі та гілястовусі ракоподібні, пелагічні личинки донних безхребетних та інші. Найбільше різноманіття було відмічено для веслоногих раків: 10 видів на різних стадіях розвитку. Групи коловерток і меропланктону налічували по 4 представника, кладоцери, інші та Protozoa мали у своєму складі одного – двох представників.

Чисельність зопланктону впродовж червня знижувалася від 31,3 тис. екз. • м^-3 до 5,4 тис. екз. • м^-3, середня становила 20,2 тис. екз. • м^-3. Найбільшу щільність на початку місяця мали веслоногі ракоподібні, зокрема наупліальні стадії акарції, та коловертки роду Synchaeta, у другій половині місяця домінували личинки донних безхребетних (вусоногих раків, молюсків, червів).

Середньомісячна біомаса дорівнювала 57,0 мг • м^-3, відповідно до зниження чисельності зоопланктону впродовж місяця було відвідмічено зниження біомаси з 107,3 мг • м^-3 до 20,5 мг • м^-3. Першу половину місяця формування біомаси відбувалося за рахунок копепод, в середині найвищий відсоток був у меропланктоних організмів, наприкінці місяця найбільша маса була у динофлагеляти Noctiluca scintillans, яка є індикатором евтрофікації в Чорному морі та відноситься до нехарчових об’єктів. 

Молодь медуз візуально реєструвалася у водоймі впродовж місяця, але в пробах цілих неушкоджених особин відмічено не було. Майже постійна була присутність солонуватоводних та прісноводних видів у пробах, але кількість їх незначна й залежить від течій з боку Дніпровсько-Бузького лиману.

Якісні й кількісні характеристики розвитку зоопланктону в червні 2024 року відповідають сезону і знаходяться на рівні багаторічних показників.

            В північно-західній частині Чорного моря спостерігаються малі групи китоподібних (афалін та морських свиней) у прибережних водах. Зокрема афаліни постійно спостерігаються біля м. Одеси і м. Чорноморська, підходи близько до берега пов'язані з живленням. Про два викиди морської свині у червні повідомляли місцеві мешканці м. Одеси. Загальний рівень викидів мертвих тварин протягом червня-липня 2024 р. лишається украй низьким.

Висновки

За моніторинговими дослідженнями УкрНЦЕМ, проведених у червні-липні 2024 р. в морській акваторії м. Одеса, спостерігаються підвищені концентрації біогенних речовин, особливо мінеральних форм азоту (нітратного та амонійного), а також низькі концентрації кремнію, значення яких не відповідає Доброму екологічному стану.

За даними супутникових знімків в акваторії північно-західної частини Чорного моря в липні спостерігалось «цвітіння» синьо-зелених водоростей, проте вздовж узбережжя Одещини не фіксувалось. Кількісні показники фітопланктону за даними моніторингових спостережень УкрНЦЕМ у червні відповідали середнім багаторічним, однак підвищення кількості динофітових водоростей, які є показником евтрофованості, потребує подальшого дослідження. Середній місячний вміст хлорофілу-а в червні в прибережній частині м. Одеса відповідає багаторічним спостереженням. Якісні й кількісні характеристики розвитку зоопланктону в червні 2024 р. відповідають сезону і знаходяться на рівні багаторічних показників.

        В прибережних водах північно-західної частини Чорного моря спостерігаються малі групи китоподібних (афалін та морських свиней). Загальний рівень викидів мертвих тварин протягом червня-липня 2024 р. лишається украй низьким.