Сучасний стан поверхневих
водойм характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Десятки мільйонів
кубічних метрів недостатньо очищених стоків щорічно надходить до водойм.
У останні роки
спостерігається тенденція до збільшення концентрації забруднюючих речовин у
водних об’єктах, зокрема внаслідок недосконалої роботи систем водовідведення та
експлуатації очисних споруд комунальних
та промислових підприємств.
Однією з головних причин
такого становища є те, що переважна кількість очисних споруд та каналізаційних
мереж були побудовані у 70-80 роках минулого століття.
На теперішній час очисні
споруди морально та фізично застарілі, не відповідають сучасним вимогам, коштів
на ремонт та належну експлуатацію споруд не вистачає, біологічна очистка здійснюється
недостатньо, сталеві ділянки пошкоджені корозією, відстійники, піскоуловлювачі замулені
або напівзруйновані, фактично скид до водойм може здійснюватися без механічної
та біологічної очистки.
У зазначеній ситуації в
значній мірі несуть відповідальність підприємства, на балансі яких знаходяться
каналізаційні мережі та споруди очистки - вони зобов’язані дотримуватись
кількісних та якісних характеристик скинутих вод.
У разі встановлення фактів
забруднення водних ресурсів, інспекцією будуть вжиті усі заходи реагування .